Культура спілкування

 

Номативні форми ввічливості

 

Нормативні форми ввічливості

 

П л а н проходження атестації

ЗАТВЕРДЖЕНО:

                      Директор ліцею

                    ____________М.В.Черкаський

П л а н   

проходження атестації викладача

української мови та літератури

ДПТНЗ «Деражнянський професійний аграрний ліцей» Кирилюк Галини Григорівни

у 2015-2016 навчальному році

'№ з/п	Зміст роботи	Терміни	Відмітка про виконання
І	Ознайомлення з Типовим положенням про атестацію педагогічних пра­цівників України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 20.08.93 р. № 310, із змінами та доповненнями, внесеними наказом Мініс­терства освіти України від 01.12.98 р. № 419	вересень
2	Ознайомлення з кваліфікаційними характеристиками педагогічних праців­ників, для яких встановлені кваліфікаційні категорії (відповідно до посади і кваліфікаційної категорії)	вересень
3	Консультація з членом атестаційної комісії щодо порядку проходження атестації	12. 10. 2015
4	Відвідування уроків членами атестаційної комісії: тема уроку: «Двобій добра і зла на сторінках художніх творів» (урок компаративного аналізу з української та зарубіжної літератури за романами П. Мирного та І. Біликаи «Хіба ревуть воли, як ясла повні» та Ф.Достоєвського «Злочин і кара»). тема уроку: «Модель вербальної комунікації. Використання вербального і невербального коду в комунікації. Міжкультурна комунікація й професійна діяльність. Універсальне й національне в міжкультурній комунікації. Символіка в міжкультурній комунікації.». (Урок-кейс) тема уроку: О.Кобилянська: «Земля»-психологічне трактування вічних проблем на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрального містичного звязку людини з землею. (урок-дослідження)	Дати Листопад Лютий Грудень
5	Відвідування позакласних заходів членами атестаційної комісії: тема заходу:   Літературно-музична композиція «Ми будем говорити про любов»	лютий
6	Виступ на педагогічній раді за темою: «Стан викладання та рівень знань учнів при вивченні української мови та літератури»	Відповідно до плану
7	Виступ на засіданні методичної комісії  з теми:  «Методи, які сприяють роботі з обдарованими дітьми» «Формування основних компетентностей на уроках української словесності»	Згідно з планом роботим МК
8	Складання авторської програми з теми: Узагальнення і систематизація знань з курсу вивчення українськї літератури при підготовці до ЗНО	Протягом року
9	Участь у конкурсі матеріалів комплексно – методичного забезпечення.	За планом
10	Підготовка  навчально – методичної літератури запланованої до видання: Збірник позаурочних заходів з української словесності.	термін
11	Участь у творчому звіті.	17.03. 2016 року

Підпис педагогічного працівника, який атестується_____

Дата складання плану: 16.10.2015

Весілля в Малинівці (Сценарій постановки)

Весілля в Малинівці

(Сценарій постановки)

Іринка  Андрійко (Вибігають, жартуючи)

Андрійко-Здрастуй, Іринка.

Іринка -Здрастуй,Андрійко. Я вже думала забув.Як ти?

Андрійко-Ну, що ти, Іринко. Ех, Набридло мені у Балясного овець пасти.

Андрійко-А яка у вашій Малинівці на сьогоднішній день власть?

Іринка- Ніякої

Андрійко-Як це так, ніякої?

Іринка- Ну, ніякої, кажу Ніякої, крім діда Нечипора.

Андрійко -А, передай дідові Нечипору ну, і решті населення, що

скоро власть поміняється ...

Іринка -Ой. Твій господар.

Андрійко -Балясний. Тікаймо.

(вибігають)

Дід Нечіпір  з Балясним

Балясним-Пр-р, дракони. Стояти. Но, но стояти всім. А я по дорозі до тебе завернув.

Дід Нечіпір- А я на такому місці живу, кого б ненесла нечиста, а до мене заверне.

Дід Нечіпір-А куди ти, друже, рано вранці їздив,?

Балясним-А це я в кузню їздив.

Дід Нечіпір -А мені говорили, в монастир.

Балясним-Хто тобі таке набрехав?

Дід Нечіпір -Сорока на хвості принесла. –

Балясним Так вона брехав.

Дід Нечіпір -Сорока не собака. Вона не брешеть. Скажу тобі по секрету, ходять чутки, ніби влада зміниться.

Балясним-Так кажеш, переміниться? Ну – нупоїхав  я. Гаття. Помчали.

Іринка Андрійко (Вібігають, жартуючи).

Андрійко -мами вдома немає?

Іринка -Ні. Цілуй вже.  Ой, Мама.

Андрійко-Ну, я побіг.

Мама-Що це ти дерева розмальовуєш? З ким це ти тут?

Іринка -Сама.

Мама -А мені привиділося, ніби ...

Іринка -Андрейка вдавався до діда Нечипора.

Мама-Значить, він з Ничипором цілувався?

Іринка -Ой, мамо, помітили.

Мама- А я ще з Різдва помітила.- Полюбила?

Іринка -Так.

Мама-А він?

Іринка -Так.

Мама- Що ж мені з вами робити? Одружити вас, чи що?

Іринка-Ой, мамочко! Мама, а заміж виходити не страшно?

Мама-Заміж? Та ні. А ось одружуватися страшнувато. Попадеться хлопцеві така

дзига, як ти, весь вік маятися буде.

Іринка -Ой, мамо.

Мама-Та я пожартувала. Донечко моя. Росла ти сиротою, а розцвіла як вишня

навесні. Вся в батька.

Іринка -Ну, що ви, мамо. Це ви мене красуня.

Мама -Ой дочко.

Іринка -Я побіжу, порадую Андрійка?

Нечипор Гапуся

Гапуся-Нечипор. Нечипор. Нечипор. Нечипор.

Нечипор-Що? Щось моя Гапуся летить?

Гапуся-Нечипор. Ти тут, серце моє? Ходімо швидше до Триндичихи. Триндичиха, коли сердита, Бог знає, що натворити може. Тому, Триндичиха, коли сердита! Ой! Що якщо Триндичіху зачепити, то Триндичіха таке відмочить. Що з Триндичіхою ради не буде. А раз сердита ...

Нечипор-Чи не спіши.35 років я прошу тебе, Гапуся, не спіши, бо не

зрозуміло. Зрозуміло? Ну, що там сталося?

Гапуся-Ось, так завжди -і слова не дасть сказати. А я мовчу. Тому що я не

дружина, а ангел.

Триндичіха-За мною! Бабоньки! Де власть? Бабоньки, за мною! Де власть? Давай

її сюди!

Нечипор -Стій, баби.

Триндичіха -Ось вона власть. Так? Ми тебе над собою поставили, щоб порядок був. А наді мною, беззахисною, знущаються!

Нечипор-Зараз розберемося.

Триндичіха-Так, що тут розбиратися. О, Комариха! Я їй дала солодке молоко, а вона мені що повернула? Кисле. Так? Як тобі не соромно? А, ти не дивися, що я слабка, я знаєш, як можу!

Нечипор-Мовчати! Мовчати! Зараз розберемося.

Гапуся- не кисле. Ми пробували. Ось вона, вона і вона. Молоко солодке.

Триндичіха - Кисле.

Гапуся-Солодке.

Триндичіха-Кисле.

Нечипор (випиває молоко) -Не розібрав.

Триндичіха-Як не розібрав? Ти мене повинен захищати. Жінка я чи не жінка?

Нечипор-Не розібрав

(тачанка з Грицьком і Попандопалом)

Попандопало-Гриш, и что это я в тебя такой влюбленный?

Нечипор-Знову влада змінюється ?

Грицько-Здорово, земляки.

Попандопало-Ура.Ура.

Нечипор-Бабоньки, подивіться, це ж Грицько.

Грицько-Був Гридько, та весь вийшов. Демій перший ад'ютант?  Попандопало.

Попандопало- Я здесь, Гриш.

Грицько–Звернись до мене

Попандопало-Можно.-Пан атаман Грициан Таврический.

Грицько - Вільно. -Чув? - Кажи, дідНечипор.

Нечипор-Я хотів запитати у тебе, пане отамане Грицько.

Грицько -Попандопало.

Попандопало-Что, Гриш?

Грицько-Звернись ще раз, нехай звикають.

Попандопало- Можно.Пан атаман Грициан (Сміх з залу).-Что ты сбиваешь.

Грицько-Мовчати.

Попандопало- Сбивают, Гриша, при всей публике такие жестикуляции.

-Разойдемся красиво.

Нечипор-Я хотів запитати у тебе, пане отамане Граціан.

Гапуся–Вріческій

Грицько-Мовчати. Що то закрасуня?

Балясний Та це Іринка, Думихи дочка.

Грицько Іринка, Атаманшею тебе зроблю, дорогих нарядів понашиваю. До себе візьму.У банду.Удивізію.Шаблю дам. Коня дам. Хочете, я завтра по чесному весілля справлю?

Попандопало-Обратно свадьба.И что это я такой влюбленный?

На морском песочке

я Марусю встретил.

В розовых чулочках, талия в корсете.

В розовых чулочках. Талия в корсете.

Вдруг патруль, облава.

Заштормило море.

До свиданья, пава.

Я вернуся вскоре.

До свиданья, пава.

Я вернуся вскоре.

Где же ты, Маруся,

с кем теперь гуляешь?

Одного целуешь, а меня кусаешь.

Одного целуешь, а меня кусаешь.

Іринка Не піду!

Грицко-Бачить Бог, не хотів я своїх ображати. А доведется. Не підеш за мене спалю Малинівку дотла.

Іринка-Не піду (виривається, втікає)

Грицко -Догнати.

Попандопало-Не надо, я контуженый. Гриша,у меня же нервная система.

Нечипір Яшка

Яшка-Стій. Стріляти буду.Стій, кажу.

Нечипір–Це ти мені кажеш?

Яшка-А то кому, ну не собі ж.

Нечипір А я, дурний, біжу. Мені ж зручніше самому постояти.-Чого тобі Синочку, треба?

Яшка-Давай коня.

Нечипір- Коня? Аде ж я його візьму, коли у мене й половини нема?

Яшка-Нема?

Нечипір-Ні.

Яшка - Тоді,скидай чоботи.

Нечипір -Чоботи?

Яшка-Скидай, кажу.

Нечипір-А вони в мене діряві,каші просять.А от у хаті моїй інша пара чобіт

лежить,новенькі. Я їх тобі зараз принесу.

Яшка- Куди? Скидай чоботи. А то, раз –раз -  і вщент...Ферштейн?

Нечипір-Ну, гаразд,так би відразу і сказав, а кричати тут нема чого.

Яшка-         Рахую до трьох: айн...

Нечипір –Прибери свою цуколку.

Яшка -Цвей...

Нечипір-На, синку, носи на здоров'я. Вони тобі малі?

Яшка-О , як раз . Це я для них великий. Хороші чоботи.

Нечипір-Руки вгору. Влсть змінилася.Скидай чоботи.

Яшка-Як же я зніму чоботи, якщо руки вгору?

Нечипір - Скидай. Ато вб'ю.  Раз.

Яшка – Не вб'єш.

Нечіпір-Їй Богу, вб'ю. Два.

Яшка -Не вб'єш.

Нечіпір -Чому?

Яшка -А вона в мене незаряджена.

Нечіпір-І правда. Спритний ти хлопець. Ти хто ж такий?

Яшка -Яшка.

Нечіпір -Просто Яшка?

Яшка Не просто. А Яшка-артилерист. Третій правий їздовий, розворот наліво. Батарея, до бою. Трубка, п'ятнадцять, приціл - сто двадцять. Батарея, вогонь. Бац, бац - мимо. Іду з австрійського полону на хауз.

Нечіпір -ЩО?

Яшка-Додому.

Нечіпір -Відпустили?

Яшка-Втік.

Нечіпір-І давно йдеш?

Яшка-Ні, Року півтора.

Нечіпір-І босий?

Яшка-Ні. Це з мене сьогодні вранці якийсь бандит зняв.

Нечіпір-Бандит. А сам?

Яшка- З тебе чесна людина зняла, а з мене - бандит.

Нечіпір-Мені від цього не легше. -Де ж твій дім?

Яшка-Вже Недалеко. У Янківці.

Нечіпір -Це за горою?

Яшка-Так, В долині. Там садочки над озером. А в садочках груші ростуть. А на

грушах ось такі груші. А за садочками - річка, а через річку - місток.

Нечіпір-Так? У ньому двох дощок не вистачає?

Яшка -А ви там бували?

Нечіпір -Я тебе десь бачив.

Яшка -І я тебе десь бачив.

Нечіпір-Це не ти підглядав за кущами як дівки купалися? А вони тебе за це виваляли голим в кропиві.

Яшка -За млином?

Нечіпір -Так.

Яшка -Де обрив?

Нечіпір-Так.

Яшка- Ні, не я. А це не ви їхали через Янківку на гарбі з сіном і заснули. А у вас

тим часом волів вкрали?

Нечипір–Воли сірі?

Яшка -Ага.

Нечипір–Один з плямою.

Яшка - Ага!

Нечипір–Ні, це не я.

Яшка –Брешеш.

Нечипір -Не я. Аце не ти, коли на німецьку війну йшов. З мосту п'яний у воду звалився, і баби витягали?

Яшка -Я.

(разом)-Земляки.

Нечіпір-Знаєш що, підемо до мене додому. Я тобі більші чоботи  дам.

Яшка-Цікаво, як там в Янківці? Чи все тихо?

Нечіпір-А чого шуміти, коли твою Янківку спалили вщент.

Яшка- Ось гади. -Куди ж мені тепер?

Нечіпір-Що нікуди? Стій. Ти грамотний?

Яшка -Хто, я?

Нечіпір –Ти.

Яшка Так, я всій батареї писав любовні листи. «Ваші тридюймові оченята шляхом влучного попадання в моє серце»... -словом, бац, бац - і мимо.

Нечіпір -Добре. Будеш у мене писарчуком.

Яшка-Та ви що? Артилерист - писарчуком?

Нечіпір -Ну, помічником.

Яшка -А у помічника багато роботи?

Нечіпір -Багато.

Яшка -Не можу.

Нечіпір-Чому?

Яшка-Слабкий здоров'ям. Помічником не можу. Мені б таку роботу, щоб якнайменше роботи. -начальником можу.

Нечіпір -Яким же начальником?

Яшка -А мені все одно. Ну, хоча б гарнізону.

Нечіпір-Та яким же гарнізоном? У нас одні баби та дівки, правда, бойові.

Яшка -А кажете, немає. Значить, був би начальник.

Нечіпір-Ну, добре, будеш начальником, але й писарчуком.

Яшка-За сумісництвом можу. Йде?

Нечіпір -Йде.

Яшка-Бац, бац...Ферштейн?

Нечипір-А як же?

Нечипір, Яшка, Габуся

Яшка- Будьмо здорові, Яків Олександрович.

Габуся-Я так рада, така рада, що ви до нас прибули. Буде тепер моєму Нечипору підмога. А то у нас самі тільки баби. А баби самі знаєте, який народ. От наприклад, Триндичіха. Триндичіха, коли сердита, Бог знає, що натворити може. У Триндичіхі характер такий, якщо Триндичіху зачепити. То з Триндичисі ради не дасиш ..

Нечіпір -По-по-по-по-по ... Не поспішай.

Габуся -О, ось так завжди. І слова не дасть сказати. –Їжте кашу, Якове Ляксандровичу, з маслом ж.

Яшка -Я тільки з молоком.

Габуся-А мені все одно, хоч з тертим хріном. Їжте.

Яшка-Я цікавлюся, Горпина ... Пробачте, Горпина ... До ...

Габуся -Дормідонтовна.

Яшка -До-ре-мі-донтовна. Я цікавлюся, у вас бувають мігрені?

Габуся-Ні. У нас нікого не буває, сама тільки нудьга. Така нудьга.

Яшка -Я заявляю абсолютно офіційно, як начальник гарнізону. Нудьги більше не буде.Ми її бац,бац - і мимо. –Данке Шойн.

Габуся-Що- що?

Яшка -Спасібочкі.

Габуся-Та на здоров'я.

Яшка-Прошу. Вибачайте. Я людина бувала. Танцюю. Багато пісень знаю.

Габуся-А Які пісні ви знаєте?

Яшка -Різні. Ну, наприклад, «Мне всеравно: страдать ли наслаждаться».

Габуся-А Мені не все одно.

Яшка -Ай момент. Ось інша.

Все говорят, что я ветрена бываю,

все говорят, что я многих люблю.

Десять я любила, сорок разлюбила,

         одного я забыть не могу

Габуся-А Ви гопака танцюєте?

Яшка -Ну що ви, що ви. Гопак нині не в моді .Я пройшов пішки всю Європу. І жодного разу не бачив, щоб танцювали гопака. Зараз в моді - форменное безобразіє.

Називається «В ту степь».

Габуся-««В ту степь»?

Яшка -Цікавитесь?

Габуся-Ага.

Яшка -Можу показати. Вашу ручку, битте-дрітте.

Приготовьтесь, фрау - мадам.

Я урок вам первый дам.

Надо к небу поднять глаза.

И запрыгать, ну, как коза.

Ну-ка, смелее, напрямик.

С вашей фигурой - это шик.

Раньше так, потом вот так.

Да я плясать мастак.

Продолжаем, эйн, цвей, дрей.

Ну хотите побыстрей?

Донер беттер, что за боль?

На любимый, на мазоль.

Танець справа  нелегка,

Та зате модніше гопака.

Зразу так, потім ось так.

 Танцювати я мастак.

Попандопало Дума

Попандопало-Это еще что за статуй? Кто такой? Что ты молчишь, как рыба об лед? Кто такой?

Дума -Так, я бродячий солдат, піший піхотинець. Іду на батьківщину, під Харків.

Попандопало-А ну, идем. Ты есть арестованный.

Дума- Ти що сказав?

Попандопало- Ну. Топай,  топай.- Стой. Это твоя фисгармонь?

Дума-Ага.

Попандопало-А давить на клавиши умеешь?

Дума- Ну, а то як же.

Попандопало -А ну изобрази что-нибудь. Смотри, композитор. А ну, сочини для меня что-нибудь такое. Чтобы душа сначала развернулась, а потом обратно завернулась.- За Одессу знаешь?

Дума- А ну спробуй.

Попандопало-В Одессе жил,

купался в море я Черном.

Знали на пляже все меня.

Куплеты пел, играть умел на гитаре.

Любовью я играл, шутя.

Картина ясная, любовь несчастная.

А сердце страстное горит в груди.

Картина ясная, Одесса красная,

И мне с Одессой той не по пути.

Ты же вундеркинд.

Дума- А що це таке?

Попандопало-Черт его знает. Слушай, солдат, и что это я стал в тебя такой влюбленный? Все, будешь сегодня играть на свадьбе.

Дума- Так пограти можна. А чиє весілля?

Попандопало-Пана атамана Грициана Таврического.

Дума- Ух ти.

Попандопало-Ты что, может не слыхал такого?

Дума- Так, ні, ну як же, не чув? Це ж перший отаман на всю волость. Ну, якщо йому кулемет підкинути, так взагалі нікому спасу не буде.

Попандопало-Да ты что, ты что, ты что думаешь, у нас нет пулеметов? Да у нас их...У нас их целых семь штук.

Дума- Та що ти кажеш? Так, я ж сам кулеметник.

Попандопало -А чинить умеешь?

Дума- Ну, дивлячись що.

Попандопало-Три штуки - ничего, а другие три штуки...Один заедает, другой, как сумасшедший подпрыгивает. А третий, гад, в своих пуляет. А седьмой, я по секрету от пана атамана, выменял на эти штанишки. Ты гляди. Ну, красота какая... А? Слушай, солдат, и что это я такой влюбленный?

Дума-Черт його знає.

Попандопало -Иди к нам в банду. Я тебе устрою протеже.

Дума-Та, ні, уклінно дякую. Ми вже своє відвоювали. А потім що нам, старим з вашими хлопцями змагатися. Ні. Ні.

Попандопало- Да, хлопцы у нас абсолютно мировые, но у пана атамана нема золотого запасу. И хлопцы стали разбегаться в разные стороны. И правильно делают. Если так дальше пойдет, я тоже разбегусь в разные стороны.

Вся дивизия в монастыре хлещет спиртное. А я один позабыт, позаброшен. Свадьба сегодня вечером здесь. Будешь давать жизни. Только смотри, не подведи. А то я тебе оторву голову и скажу, что так и было. Слушай, и что это я такой влюбленный?

Грицько Нечипір

Грицько-Ти кого зустрічав?

Нечіпір-зустрічав.

Грицько -Встати. Встати.

Нечіпір-А чого ти сердишся?

Грицько - хліб - сіль подавав?

Нечіпір-Подавав.

Грицько -Стояти. А чому мене хлібом - сіллю не зустрічав?

Нечіпір-Вони приїхали, як люди. А ти налетів.

Грицько –Налетів? А вони втекли?

Нічіпір -Поїхали.

Грицько -Так, проти мене давай п'ятсот тисячі, півтори тисячі, і то побіжу.

Нечіпір-А Вони поїхали.

Грицько-Ах, он тияк? -Попандопало.

Папандопало.-Я тут, Гриша. Я тут.

Грицько -Всипатийому25.

Папандопала. Все я, все я. Мальчики, а ну, всыпьте ему.

Ірінка-Грідько, відпустиДіда.

Грицько- Заради тебе, Ірина, на несправедливість йду. Проведіть мою наречену.

Нехай переодягнеться до весілля. Рижа, допоможи.

Руда-Можна. Давай пішли. Одягатися. Ну, живо.

Папандопало -Ой, Гриш, и что это я такой влюбленный?

Папандопало (до залу) -Пан атаман Грициан Таврический приглашает вас всех во дворец.

Папандопало (До Грицька)-Извиняюсь, пан атаман, имеем на свадьбу феноменальную музыку в лице данного вундеркинда. Нажми на клавиши. Продай товар. Композитор.

Ну - ка, давай попляшем,

Ну - ка, пошире круг.

Ну - ка, покажим нашим,

Ну - ка, стучи, каблук.

Ну-ка, сударка,

Подошвы не жалей.

Ну - ка, чтоб стало жарко

Даже смотреть. Э-эх.

Грицько -Попандопало.

Попандопало-Що, Грицькоко?

Грицько -Обшукати.

А ну, показуй карманчики.

(Дума б’є Попандопало)

Попандопало- А ну, показывай карманчики.

Вот это да.

Ты что делаешь, ты, композитор?

Ты, ой...

Гриша. Он же бьется, Гриша. Гриша, выдай мне

на одно сомненье ответ.

Ты наблюдал, как вражеская

морда била меня в морду?

Грицько- Взяти.

ДумаУповноважений барона Врангеля,

штабс-капітан Чечель.

Гицько Подивіться,

яка в мене наречена.Тільки на косу багата.

Дума За Граціана Тавріческого. Ура!  Ура!

(Завіса)

Андрійко сидить зажурений

Дума: Чого хлопче засмутився

Андрійко шкода мене бере. розлучають нас з моєю улюбленою Іринкою, а я нічого зробити не можу. і що мені тепер, пропаду без неї.

Дума: А дуже любиш свою Іринку?

Андрійко Дуже !!!

Дума – І красива вона у тебе !!! Ти не бійся, ми її ображати  не дамо, я теж буду там. завадимо весіллю.Даю тобі слово, я за неї як за рідну, горло перегризу, ти мені віриш ?

Андрійко –Вірю!…

 (шум бійки…..)

Попандопало (за сценою)

Пан атаман, кони стоят пьяные,

хлопцы запряженные.

коні від’їжджають. Стрілянина… Свадьба кончилась

Сметана  (тягне сундук) З’являється Попандопало

Сметана Стій, хто такий?

Попандопало - Это же я, Папандопала. О,Что это на тебе?

Сметана- Це піджак.

Попандопало-Дай, померяю. Дай.Поносил, дай другому поносить.  

Сметана- Не дам

Попандопало. (здирає з нього ) У, гадский папа.

(одягає)Ой, хорошо. Он же как на меня сшит. А что утебя там еще?

Сметана Не подходи. В нембомбы.

Попандопало Что ты? Слушай, что-то мне не нравитсяздешний режим. Чует мое сердце, что мы накануне грандиозного шухера.-Слушай, это что, настоящее?

Сметана -Срібло.

Попандопало Да? Продай, а?

Сметана–Да ти що?.

Попандопало-Я тебе дам сто миллионов.

СметанаТак, ти що, справжні?.

Попандопало Вот подпись и печать.Министр финансов и адъютант Папандопала из Одессы. Возьми их все. Я себе еще нарисую.

А ну, ручки. А ну, топай ножками. Ну! Так говоришь, в нем бомбы. Это ж мойгардеробчик. Ах, тыразбойник, ах ты бандит. Это все мое.

Сметана Все твоє. А я не люди?

Попандопало-Убери ножик.

Сметана -Заколю.

Попандопало Убери ножик. Сделаешь дырку, потом не запломбируешь. Давай, по-честному. Пополам.

Сметана -А ты не обманешь?

Попандопало Ты меня знаешь.Так, это тебе. Это мне.Этоопять тебе.Этообратно тебе.Это все время тебе.Что ты хапаешь? Что ты хапаешь? Не, я такой фасон не ношу. Я себя не обделил? По-честному?

Папандопало

Эх, Гриша. За что я был в тебя такой влюбленный?

Где же ты, Маруся,

С кем теперь гуляешь?

Мне ты изменила,

А его кусаешь.

Яшка Не из моего батальона. Стой. -О, фрау - мадам. -

Папандопало Последнее слово.Сдаюсь. Добровольно. Слушайте, что это я в вас такой влюбленный?